«Формування духовно-патріотичної компетентності учнівської молоді»

Практикум класних керівників

         з патріотичного                              виховання                                           

Мета:

• підвищити рівень теоретичної підго­товки педагогів щодо питань патрі­отичного виховання учнів в умовах сьогодення;
• розкрити необхідність посилення патріотичного виховання;
• удосконалити уміння і навички педагогів щодо орга­нізації патріотичного виховання;
• розширити та уточнити знання  педагогів щодо принципів, методів, приймів і форм роботи з дітьми з осно­вних напрямів патріотичного вихован­ня дітей.
•     «Патріотизм – це, образно кажучи, сплав почуття й думки,осягнення святині – Батьківщини – не тільки розумом, а й передусім серцем… Патріотизм починається з любові  до людини. Патріотизм починається з колиски».
•   (Василь Сухомлинський)
• Видатний український педагог В. О. Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» писав:«Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє та майбутнє Вітчизни, – одна з найважливіших передумов запобігання моральним зривам у дитячі роки. Патріотичні думки, почуття, тривоги, патріотичний обов’язок, громадянська відповідальність – це основа почуття людської гідності Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки – він прагнутиме виявляти себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства».
•       Патріотичне виховання – це система високоефективних ідей, принципів, методів, доступних та емоційно наснажених засобів, приймів і форм роботи з дітьми.
• У сучасній літературі патріотичне виховання трактується як виховання, що формує усвідомлення своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу, любов до своєї Батьківщини, вболівання за долю свого народу, його майбутнє.
•       Результатом ефективного патріотичного виховання є формування патріотизму. Поняття «патріотизм» в різні періоди розвитку соціуму трактувалося неоднозначно.     Майже в усіх наукових роботах, публіцистичних статтях автори дотримуються думки, що патріотизм –це, перш за все, любов до батьківщини і діяльність на її користь. Дані погляди збігаються із визначенням одного із найавторитетніших енциклопедичних видань Larousse: “Патріотизм – любов до вітчизни, тобто країни, міста, місця де народився, спільноти індивідів, які мешкають на одній землі, єдині у своїх культурних прив’язаностях і в прагненнях захищати свої цінності”.
•      У словниках та енциклопедичних виданнях патріотизм визначається через любов до Батьківщини. Укладники “Словника іншомовних слів” під патріотизмом розуміють “любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність до подвигів і жертв в ім’я інтересів своєї вітчизни”.
• Вправа «Різновиди патріотизму» (обговорення проблеми у загальному колі)
• Мета: привернути увагу педагогів до проблемного питання, спонукати до пізнавальної діяльності, актуалізувати опорні знання.
•    Патріотизм є складним і багатогранним явищем. Багатоаспектність і складність соціального явища, яким є патріотизм, обумовлює розмаїття його форм. У сучасній педагогічній літературі виділяють щонайменше три різновиди патріотизму:
•      Державний патріотизм 
•  особистісний патріотизм. 
• громадянський патріотизм.

    Головна функція патріотичних почуттів полягає у позитивному ставленні до свого народу, Батьківщини.

      Вправа «Асоціативний ряд»

     Мета:

- дати визначення терміну «патріотизм»;

- розвивати вміння логічно і послідовно висловлювати свої думки

    Вихователь-методист: Пропоную вам дібрати асоціативний ряд до терміна «ПАТРІОТИЗМ». Завдання полягає в тому, щоб навпроти кожної літери записати ті слова, які асоціюються у вас із поняттям «патріотизм».

Висновок: на вашу думку, патріотизм – це…

    З досвіду роботи   класних керівників. Виступи класних керівників.

 Вправа «Закінчи речення» (інтерактивна вправа «Мікрофон») Сплетемо віночки

       - Я буду підходити до кожного бажаючого, починаю речення: «Формуємо патріотизм у дітей через ставлення до…», ви закінчуєте це речення своїм визначенням.

• природи рідного краю,
• природи рідної країни;
• рідного дому, рідного краю, дитячого садка, міста;
• своєї сім’ї, родини, роду і родоводу;
• людей, які живуть в рідній країні;
• моральних цінностей;
• історії держави;
• державного устрою;
• до державних символів;
• традицій і зви­чаїв свого народу;
• культури свого народу;
• любові, поваги до своїх національних особливостей;
• толерантне ставлення до представників інших національностей, до       ровесників, батьків, сусідів, інших людей;
• гідності по відношенню до себе як представнику свого народу;
• шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці;
• рідної землі;
• захисників Вітчизни;
• загальнонародних свят.

Як підсумок можна сказати, що виховати свідомого патріота і громадянина означає сформувати в дитині комплекс певних особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою у повсякденних діях, вчинках, поведінці.

Отже перед педагогами стоїть завдання надзвичайної ваги – виховати патріота – громадянина своєї Батьківщини, культурну, освічену людину, яка гідно представлятиме свою державу у всесвітній спільноті.

     Наше заняття підходить до кінця. Я пропоную висловити вам свої враження від тренінгу на стікерах та наклеїти на ватман, де намальовано валізу, кошик та м’ясорубку.

На блакитному стікері написати той найважливіший момент, який кожен з вас особисто виніс із тренінгу, який він бажає забрати із собою та використовувати у своїй діяльності. Свою відповідь розмістіть, будь ласка, на «валізі».

Рожевий стікер – це те, що виявилось цікавим для вас, але поки що ви не готові застосовувати його в своїй роботі, тобто це те, що необхідно доопрацювати, домислити, «докрутити». Рожевий стікер наклейте на зображення «м’ясорубки».

Жовтий стікер – те, що було не потрібним, не цікавим, те, що ви не використовуватиме. Цей стікер необхідно наклеїти на зображення «кошик для сміття».

 10. Висновок (5 хв.)

«Формування духовно-патріотичної компетентності учнівської молоді»