Вітання першокласникам

Учися, першокласнику!

Відкрий науки світ.

Хай буде мрійним, радісним

В науку  твій політ.

Сміливим будь відмінником,

Та честю дорожи.

Шануй батьків та вчителя

І з книгою дружи.

Будь добрим, праці відданим,

Та старших поважай.

Навчися мови рідної,

Люби свій рідний край! 

Вітальне слово і побажання першокласникам від першої вчительки:

                   Добрий день, мої любi діти!
                   Ви сьогодні до школи прийшли,
                    Щоб учитись, співати, радіти
                    Й світ безмежний пізнати могли.

                    Школа  двері для Вас відчинила

                    І  запрошує вчитися  вас.

                    Бо знання – це велика сила !

                    Тож навчайтеся , в добрий час !

Звертання  до першокласників вчительки

Діти   встають , беруться руками один з одним  та утворюють великий  ланцюжок, вчитель звертається до учнів

Я беру твою руку, дитино маленька,

 Щиро, бережно й ніжно в долоні свої.

 Поведу через казку, не бійся, рідненька,

 В незвідані далі, далекі краї.

Будем разом усюди ми там мандрувати,

 Перешкоди долати ми будем щодень,

 Я навчу тебе мислити і рахувати,

 Читати, й писати, співати пісень.

Тож давай свою руку, і я обіцяю,

 Станемо друзями всі ми на довгі роки.

 Ти полюбиш цю школу і клас свій, я знаю

 Спозаранку йтимеш сюди залюбки. 

Вітальне слово і побажання першокласникам від першої вчительки: 

Мій дорогий перший клас!

Цей день - велике свято не тільки для вас, але й для мене також! Ваші щирі посмішки, очі з іскорками цікавості дають мені велику надію, що наш з вами шлях буде повним добрих пригод та досягнень!
        Ваші батьки з любов’ю виховували вас вдома. Прийшовши до школи, ця любов буде тільки зростати: моє серце вже чує кожне ваше серденько, бо ми стаємо однією великою родиною! Ви скоро відчуєте тепло та підтримку ваших шкільних друзів та старших товаришів!
Я допоможу вам відкрити нові вміння, знання, навички, та ви зрозумієте, що кожен з вас може бути трошки чарівником, якому покориться багато наук та нових творчих відкриттів!
Життя у нашому класі будуть завжди охороняти доброзичливі феї: дружба, взаємоповага та щира допомога.
      Кожний з вас ніби особливий вогник, об’єднавши які разом ми створимо велике тепле сяйво, наш перший  дружний клас !  

«ВІНОЧОК ДРУЖБИ »

Кажуть, коли людина народжується, Бог запалює на небі свічечку, тобто зірочку. А чи звернули ви увагу, що одні зірочки яскраві великі, а інші ледь видно? Коли людина зла, заздрісна, ледача, то свічечка ледь-ледь жевріє, а коли людина добра, то і свічечка ясна, і світло її далеко видно. Сьогодні на вечірньому небі засяє наша з вами зірочка. Вона скаже всім людям, що в 1-__класі зародилося спільне життя ____ першокласників. Від нас з вами залежатиме, якою буде наша зірочка, ясною чи тьмяною. А вдень нагадуватиме, що всі живуть дружно, мирно, весело. У класі ви знаходитеся не самі, а серед своїх однокласників. Усі ви — одна сім’я. Сподіваюсь, що ваше життя буде цікавим, дружним, що всі ви потоваришуєте. А щоб краще нам подружитися, потисніть одне одному руки на знак дружби, посміхніться. А щоб ваша дружба скріпилася, ми зараз утворимо Віночок дружби. Дівчатка виберуть із квітів на клумбі собі квіточку, а хлопчики листочок. Сплетемо віночок дружби. Вкладемо в нього тепло і ніжність свого серця. Посміхніться один одному. Тепер я впевнена, що ви станете хорошими друзями.
 -Отже, в школі ви будете не лише вчитись, отримувати нові знання, а й будете дружити. Дорослі ходять на роботу, а ви – до школи, бо від нині ви – школярі.
                               Вітальне слово і побажання першокласникам від батьків:

Наші милі діти!

      Сьогодні ви усі надзвичайно гарні прийшли на своє перше шкільне свято! Не встигнете ви й помітити як ми усі разом будемо вітати вас із завершенням шкільних років, з отриманням атестатів.
     А зараз ваш щасливий учнівський шлях тільки розпочинається!
     На цьому шляху ми обіцяємо вам свою підтримку любов’ю, порадами, власним досвідом. Нам ще не віриться, що ви всі вже такі дорослі, але ми щиро віримо у ваші таланти та здібності, завдяки яким ви обов’язково досягнете значних успіхів.
     Ми обіцяємо визнати вашу самостійність та завжди будемо поруч, щоб не дати залишитися на одинці з минущими труднощами. Ми теж колись зустрічали свій перший дзвоник, свою першу вчительку, своїх перших товаришів. Отримували перші домашнє завдання та перші відмітки. Ми з радістю пригадуємо цей час нових знань, цікавих відкриттів та здивувань!
    Бажаємо усім вам отримувати від шкільного життя якнайкращі емоції та найкорисніші знання! Ми будемо пишатися вами від усього серця!    
Вітаємо вас із початком шкільного шляху! Хай вам щастить!

Вітальне слово і побажання першокласникам від бабусь та дідусів:

Наш дорогий онук (дорога онучка)!

Цей день дуже хвилюючий у житті всієї нашої родини! Ти - наше відображення у сучасному світі! Ми сподіваємось побачити тебе дуже щасливою людиною у теперішньому та майбутньому!
Ми віримо від щирого серця, що ти легко зможеш підкорити будь-яку шкільну науку та впевнено будеш крокувати до майбутніх перемог у всіх сферах свого життя! Наш великий життєвий досвід дозволить тобі знати більше, ніж тобі довелося б пізнавати на власному досвіді.
Ми вже пишаємося тобою та сподіваємося на нові й нові твої перемоги!
Школа наповнить твоє життя неймовірними враженнями та учбовими пригодами. Не втрачай ні хвилинки та впевнено йди за своїм вчителем! Тебе чекає багато сюрпризів та деякі труднощі. Але твоя наполегливість та щире бажання досягнення своєї мети допоможуть стати успішним учнем! Ми віримо у тебе та бажаємо завжди йти тільки вперед!

  Підбірка вітань , віршів , творчих завдань щодо проведення в початкових класах  навчальних закладах міста Донецька

 першого уроку в 2013 – 2014 навчальному році

«Моя творчість тобі , рідний край»(1- 4 класи)

ВІРШІ ПРО ШКОЛУ

Наче вулик, наша школа.

Вся вона гуде, як рій.

І здається, що довкола

розквітають квіти мрій.

Бігають, сміються діти,

та - лиш дзвоник задзвенить -

стане тихо, ніби в квіти

поховались бджоли вмить.

Треба добре дітям знати,

В школі вчать дітей читати,

І писати будуть вчити,

На екскурсії водити

Будуть вчити рахувати

Танцювати і співати.

Нас навчать як в світі жити,

З усіма дітьми дружити

Вчать у школі працювати

Труднощі перемагати

Завжди правду говорити

В світі лиш добро творити

ЗАГАДКИ-ДОБАВЛЯНКИ «ПРО ШКОЛУ» 

 Є чарівник у школі в нас.

 Ану, впізнайте, хто він?

 Озветься – тиша йде у клас.

  Озветься ще раз – гомін.

  Щоб не спізнитись на урок,

 Нам голос подає…   (Дзвінок) 

Біля школи на перерві

Дітлахів гурти веселі.

Одні бігають, стрибають,

Інші щось розповідають,

Дехто весело сміється,

Бо у них все удається.

Раптом продзвенів дзвінок.

Всі побігли на … (Урок) 

Дуже я потрібна всім –

І дорослим, і малим.

Всіх я розуму учу,

 А сама завжди мовчу.   (Книга)

Вона вкладається в книжки,

Щоб не шарпать сторінки,

Цей предмет-відгадка

Називається…   (Закладка) 

То в клітинку, то в лінійку,

Написати тут зумій-но,

І намалювати дещо зможеш,

Називаюся я … (зошит). 

 Виводить букви і слова
 Ота цікава штучка,
 В руці виблискує здаля
 Нова, гарненька… ( ручка ).

Всяк школяр його шанує,
 Бо він пише і малює.
 Хто ж цей славний молодець?
Це звичайно… ( олівець ).

Вчить читати й рахувати,
І писати, і співати
Всіх дітей довкола
Наша люба… ( школа ).

КРОСВОРД.

КЛЮЧОВЕ СЛОВО «ТВОРЧІСТЬ»

     Школа - це не лише те приміщення, - це велика країна Знань, країна дитинства і юності. Тут навчаються не лише маленькі діти, але й дорослі учні. Всі школярі одержують знання, які просто необхідні для кожної людини. Маленькі вчаться гарно читати, писати, рахувати а старші пізнають секрети інших наук, але без уміння писати, читати і рахувати ніхто не може обійтися. Тому с цього починають усі учні. Саме з цього почнете своє навчання і ви. 

      А для того щоб дізнатися про що мі будемо сьогодні говорити треба розгадати кросворд ключове слово і буде відповіддю на наше питання.

Хто вчить маленьких діточок? (учитель)

Українська, російська, англійська…? (мова)

В чому пишуть букви і цифри? (зошит)

Місце де живуть книжки, зошити, ручки? (портфель)

Чим пишуть букви і цифри? (ручкою)

Що допомагає накреслити пряму лінію?(лінійка)

Місце куди приходять діти на уроки? (клас)

За чим сидять учні? (парта)

Чим малюють в альбомах? (олівцями) 

(  Запитання можна задавати віршами – добавлянками )

ВІРШІ ПРО УКРАЇНУ , РІДНИЙ КРАЙ

(Під час читання віршів тихо звучать записи пісень про Україну)

Мій край чудовий – Україна,

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я

Багато держав є, людей і мов різних

Та кожному мила одна лиш єдина

Найкраща з усіх, то є рідна країна,

Мені ж наймиліша – моя Україна.

Україно, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна.

Ти, як мати, найрідніша,

Ти і взимку найтепліша,-

Наша отча сторона.

Я живу на Україні,

Там, де співи солов’їні,

Там, де зріє виноград.

Де пшениця достигає,

Колосиста, золота,

Де, неначе море, грають

І шумлять густі жита.

Небеса блакитні

Сяють з глибини,

А пшеничні й житні

Мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,

Хоч минуть жнива.

Це знамено рідне –

Золото й синява.

Прапор наш як літо,

В сонці майорить –

По долоні жито,

По горі блакить.

Красивий, щедрий рідний край

І наша мова солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна!

В річці рибонька сріблиться,

В небі райдуга іскриться.

Україна – край щасливий,

Серцю милий, незрадливий.

Сяє золотом пшениця,

Жито в полі колоситься.

Україна – край багатий

– Хліб і сіль у кожній хаті.

В лузі соловей щебече,

В люльці підроста малеча.

Україна – край веселий –

Лине пісня у оселях.

Україна – край барвистий,

Край зелений, шовковистий.

Україна – край прекрасний,

Многоликий, світлий, ясний.

Ніжна мова калинова –

Знань нових міцна основа.

Україна – мудрий край.

Ти люби, оберігай!

Україна – це ліс і долини,

Це широкі квітучі поля,

Це маленька щаслива дитина

І найкраща матуся моя.

Що таке Батьківщина?

За віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця,

Серед лугу лелека,

І діброва далека...

Коли любиш ти все це,

І приймаєш у серце,

Як готовий щомиті

Від біди боронити

Кожну в лузі билинку,

Кожну в гаї пташинку,

Значить це – Україна

Має доброго сина.

Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт,

І верби над ставом, й калина.

Моя Батьківщина – це мрії політ,

Це рідна моя Україна!

Моя Батьківщина – це наша сім'я,

Затишний куточок і хата.

Це мама, татусь, сестричка і я,

Всі рідні і друзів багато.

Моя Батьківщина – це злагода й мир,

Та небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство моє світанкове.

Моя Батьківщина – ліси і поля.

Від них в нас і радість, і сила.

Це та найсвятіша і рідна земля,

Що кожного з нас народила.

Є багато країн на землі,

В них озера, річки і долини...

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.

Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має,

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краї.

Знаєш ти, що таке Батьківщина?

Батьківщина – це ліс осінній,

Це домівка твоя і школа,

І гаряче сонячне коло.

Батьківщина – це труд і свято,

Батьківщина – це мама й тато,

Це твої найщиріші друзі,

І бджола у веснянім лузі.

Батьківщина – це рідна мова,

Це дотримане чесне слово...

Розквітай, прекрасна Україно!

Рідна земле, матінко моя.

Хай лунає мова солов'їна,

Пісня неповторная твоя.

РОБОТА З ПРИСЛІВ’ЯМИ

( Знайдіть і з’єднайте обидві половинки прислів’їв)

 Земля там найкраща,               там і рай.      

Де рідний край                           на своєму корені росте.                                                                                                                                        

Кожна травичка                           і в жмені мила.           

Рідна земля                                  як своя сторона.                                                                                                                                        

Людина без вітчизни,                 де вродився ти.          

Нема в світі кращої,                  як соловей без пісні.

-  Про що говорять ці прислів’я? Як ви їх розумієте?

-  Як ви ставитесь до своєї Батьківщини?

-  Які почуття викликає саме слово Україна?

-  Що може і повинен кожен із вас уже зараз зробити для своєї України? 

КРОСВОРД Україна 

1. Державний Герб України – це... (Тризуб) 

2. Яким словом можна замінити слово «символ»? (Знак) 

3. Яка найбільша річка в Україні? (Дніпро) 

4. Державні символи України – це герб, гімн і… (Прапор) 

5. Яке місто є столицею нашої держави? (Київ) 

6. Урочиста пісня нашої держави – це... (Гімн) 

7. Яке дерево є народним символом України? (Верба) 

ГРА «ЮНІ ПОЕТИ» 

(- Діти, давайте закінчимо рядки вірша про Україну)

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна – найкраща... ( у світі)

Моя Україна – це ліс і озерця,

безмежні степи і чарівні... (джерельця)

Красиві пейзажі і гори високі,

маленькі струмочки і ріки... (глибокі)

Сади чарівні, мальовничії села,

Моя Україна – це пісня... (весела)

Це щира, багата, як світ, її мова,

Така мелодійна, крилата,... (чудова)

ЇЇ обереги – верба і калина,

Найкраща у світі – моя ...(Україна)

Бо нам найрідніша Вітчизна і мати,

То як же нам, дітям, її ... (не кохати)

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати,... (відкрила)

Вітчизна свята, дорога Україна,

Для кожного з нас ти у світі... (єдина)

                                         РОЗПОВІДІ ПРО ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ ДОНЕЧЧИНИ

             Он начал рисовать в 9 лет. В 15 лет открыл собственную художественную школу для таких же, как он, молодых художников. Успел создать более 120 картин, большинство из которых посвящены именно Украине и его родному городу — Донецку.

Так вкратце можно изложить биографию 17-летнего Артура Озерова, который успел стать в шахтерской столице настоящей знаменитостью.

Недавно Артур закончил 11 й класс средней школы № 69г. Донецка и параллельно с этим занимается в своей собственной мастерской, которую назвал «Мастерская молодых художников эпохи Возрождения Украины». Школу с таким необычным названием Артур создал сам, победив в прошлом году в конкурсе проектов на грант Президента Украины. К этой цели он шел очень долго. Еще в 15 лет он написал первое письмо в Секретариат Президента, в котором представил свой проект и попросил выделить на него средства. Эта первая попытка получить правительственный грант не увенчалась успехом по обидно простой причине: у руководителя будущего проекта еще не было паспорта — необходимого документа, подтверждающего гражданскую зрелость участника конкурса.

Впрочем, уже через год Артур предпринял следующую попытку, и вот тогда-то Президент Украины, не колеблясь, подписал грант на сумму 49 тыс. грн. Рекомендации к проекту, кстати, дали руководители ведущих музеев и галерей Донецкой области, руководство школы, в которой учится Артур, а также лично донецкий городской голова Александр Лукьянченко, который знаком с юным художником уже несколько лет и абсолютно уверен, что этот молодой человек станет одним из самых знаменитых художников Донетчины. Проект начал действовать уже в августе прошлого года, и сейчас он осуществляется при поддержке Министерства Украины по делам молодежи и спорта.

Следует отметить, что это была не первая победа Артура Озерова. До этого была лавина призовых мест в городских, областных и всеукраинских «соревнованиях» — как художественных, так и литературных, а также звание лауреата конкурса «Молодой человек года — 2005». Первой же выставкой Артура стало участие во Всеукраинском собрании архитекторов в 2001 году: именно тогда Артур и познакомился с будущим донецким мэром Лукьянченко, который порекомендовал юному художнику выставить на этом собрании свои работы, чтобы «архитекторы поучились любви к родному городу».

Кстати, по словам Артура Озерова, начинал рисовать он случайно: «Просто родители отдали меня в школу искусств — для того, чтобы я чем-то занимался, я был очень беспокойным. И в этой школе я достиг наибольших успехов. Там работал мой первый учитель, Валерий Викторович Гринько, который сейчас преподает у нас в мастерской. Именно он во мне открыл талант. И все мои работы, в основном, появились благодаря ему», — рассказывает Артур.

Что же касается тематики картин, то начиналось все с рисунков динозавров. Потом отец предложил попробовать нарисовать что-то на большом формате, Артур взял большой лист… и так начали появляться его первые пейзажи. Это был переломный момент. Затем юный художник начал писать картины о Донецке.

Сейчас это основная тематика работ Артура Озерова — Донецк и его жители. «Я очень люблю свой город, и мои картины о нем — это дань уважения Донецку и всем его людям. И я всегда стараюсь в своих работах показать не только самое лучшее в нашем городе, но и открыть новый взгляд на него».

«У нас в стране в последние годы все начало очень сильно меняться. У нас начали строиться новые здания, церкви, реконструироваться улицы… И именно это я и подразумеваю под словом «возрождение». Причем это возрождение не только архитектурное, но и духовное, оно происходит и сердцах людей», — поясняет он. И главной своей задачей юный художник видит развитие этой новой для нашей страны эпохи, в том числе помогая своим сверстникам, которым сегодня сложно реализовать свои таланты. Уже сегодня первые работы юных дарований в рамках гранта получили настоящее признание на нескольких выставках. Первая общая выставка состоялась в декабре 2005 года, в Доме техники ЗАО «Донецксталь» — металлургический завод» (ДМЗ). Кстати, место это выбрано не случайно. Во-первых, оба деда, а также один из прадедов руководителя проекта работали на этом предприятии. А кроме того, именно ДМЗ является первым предприятием в Донецке, которое было организовано англичанином Джоном Юзом. Именно с него и начала развиваться Юзовка — будущая шахтерская столица. И поэтому организация первой выставки проекта Артура Озерова, связанного с Возрождением Украины, на предприятии, благодаря которому в нашей стране родился современный Донецк, — это очень символично. Затем была вторая — в планах — организация в рамках гранта еще нескольких выставок в Донецке, а также в «Артеке», в Одессе или Львове и заключительной в Киеве.

«Мы обязательно приглашаем на эти выставки сверстников, одноклассников наших учеников, — рассказывает отец Артура Владимир Николаевич. — Мы хотим, чтобы их знакомые видели, что они уже чего-то достигли, что у них есть альтернатива безделью, пустому времяпрепровождению». По итогам выставок Озеоровы планируют еще и выпустить каталог со всеми участниками проекта и их работами.

Сейчас в школе вместе с Артуром занимаются еще семь человек. Четверо из них уже учатся в художественном училище, остальные — школьники и студенты вузов. За время действия гранта каждый из них должен написать по 18 картин, три из которых должны быть посвящены возрождению родного края. Школа работает по субботам и воскресеньям, и каждый день ученики занимаются по 4 часа. Еженедельно мама Артура преподает им историю искусств.

Вообще роль родителей Артура в развитии его проекта просто невозможно переоценить. Ради этого дела они оставили все свои дела и работу, но заботиться решили не только о единственном ребенке, но и о других детях, которым также нужна поддержка, чтобы они могли максимально развить свои способности.

Впрочем, сами себя родители Артура считают просто его помощниками. «Мы занимаемся организационными вопросами — от договоров о выставках до закупки красок. Потому что одному ему, тем более в его возрасте, было бы тяжело все организовать», — рассказывает Владимир Озеров.

При этом сама мастерская — от ее внутреннего уютного убранства до последней ступеньки крыльца — была сделана руками семьи Озеровых. «Мы все здесь делали сами. Например, крыльцо мы выкладывали вместе с Артуром — в день по ступеньке. Правда, деньги кончились раньше, чем строительство, и мы одно время даже торговали тут конфетами, хотя и это нам не помогло — пришлось бабушкину квартиру продавать (сейчас бабушка живет с нами). Но мы все равно все сделали, и теперь на нашем крыльце даже фотографируются посторонние люди», — гордо рассказывает Владимир Озеров.

Ученики в мастерскую подбирались по одному-единственному принципу: человек должен быть прежде всего творческой личностью и уметь создавать свои самостоятельные работы. Сейчас воспитанники имеют возможность попробовать массу различных техник и направлений, хотя из-за этого обстоятельства первое время они были даже растерянны: когда оказалось, что можно рисовать все, было очень сложно. Но сейчас все уже окунулись в удивительную, творческую атмосферу мастерской и, по словам учителя, уже к концу года работы учеников будут еще ярче.

В будущем семья Озеровых надеется, что этот проект не будет закрыт даже по окончании действия гранта. Безусловно, в рамках гранта расширить круг учеников уже не получится, потому что все рассчитано именно на семерых — и краски, и материалы. Но потом Артур и его родители хотели бы увеличить количество молодых художников, которые будут заниматься в мастерской, а ее саму сделать частной художественной школой.

Что же касается будущего самого Артура, то помимо работы в мастерской он собирается закончить также художественное училище, а затем и хужественный институт. Валерий Гринько говорит, что для этого уровень у юного художника уже достаточный. «Хотелось бы, чтобы и в будущем Артур продолжал заниматься творчеством, — говорит учитель. — В каком направлении — сейчас сказать сложно, но я просто знаю, что то зернышко, которое в нем было заложено в детстве — зернышко интереса к творчеству, живописи, — уже дало свой росток, и этот росток уже достаточно крепкий». 

Народный театр песни «Казачий двор»

Возрождение народных традиций, в частности искусства народного пения, стало сегодня не только исторически обусловленной необходимостью, а даже потребностью. Особенно у нас, в Донецке. Ведь наш город стоит на земле, которая когда-то принадлежала двум большим казацким войскам, – Запорожскому и Донскому, граничившим по реке Кальмиус.

В 2002 году в Донецком городском Дворце детского и юношеского творчества появился новый коллектив – ансамбль народной песни «Казачий дворъ». Трое молодых, талантливых, искренне влюбленных в казачью песню педагогов активно взялись за создание детского художественного коллектива, объявив набор воспитанников в ансамбль, который со временем превратился в театр народной песни «Казачии дворъ».

Сегодня о секретах исполнения народной песни узнают около 80 воспитанников – детей в возрасте от 4 до 20 лет. Каждый номер «Казачьего двора» - это мини-спектакль с элементами народных обрядов, праздников, танцев, игр.

Оригинальную режиссуру каждой композиции осуществляет Ольга Григорьевна Мельник, которая преподаёт воспитанникам хореографию и актерское мастерство. Занятия по вокалу проводят Авраимова Елена Владимировна и Авраимов Борис Владимирович, который также осуществляет аранжировку и запись фонограмм коллектива.

Результатом плодотворной и вдохновенной работы стало то, что в 2007 году театру народной песни «Казачий дворъ» присвоено звание «Образцовый», а в 2009 – звание «Народный художественный коллектив».

Воспитанники Народного театра песни «Казачий двор» активно участвуют в разнообразных конкурсах и фестивалях. В активе коллектива неоднократные победы и призовые места на Областном вокальном конкурсе «Солов’їний світанок», г. Донецк; Всеукраинском фестивале фольклорного искусства «Смарагдові витоки»; Международном фестивале детского творчества «Майбутнє країни», г. Мариуполь; VIII Международном фестивале-конкурсе вокального и хорового искусства им. Ф.И. Шаляпина, г. Ялта; Международном фестивале искусств «Таланты третьего тысячелетия», г.Харьков; Международном конкурсе «Езерски бисери» в Македонии и многих других.

Народный театр песни «Казачий дворъ» ведет активную концертную деятельность. Их появление на сцене – залог хорошего настроения, теплой атмосферы в зале. Каждый из участников театра народной песни – настоящая звездочка. Эти дети не просто исполняют номера, а живут в них. Благодарные зрители всегда искренне награждают казаков бурными аплодисментами. Нередко выходят на сцену вместе со своими воспитанниками и руководители «Казачьего двора», ведь они – профессиональные артисты, участники ансамбля народной песни «Волюшка».

Уже традиционными стали выступления «Казачьего двора» в Донецком горсовете с колядками и щедривками, концерты в Доме работников культуры, Областном институте последипломного педагогического образования, поздравления с праздниками ветеранов, учителей, рабочих предприятий города и области.

Этот самобытный коллектив имеет большой творческий потенциал. Для достижения новых успехов у Народного театра песни «Казачий дворъ» есть все необходимое: талантливые педагоги, одаренные ученики, готовые к сотрудничеству родители, поддержка администрации Дворца, любовь и признание публики.